Короткий час панував у Віттемберзі спокій, бо незабаром зірвалася нова хуртовина, і була нею селянська війна. Тоді в Німеччині переважна частина населення жила під панщиною. Доля цих людей була дуже сумна, бо не визна- валося ніяких їхніх прав, ані не давалося жодних полегшень. Коли ж вони довідалися про нову науку реформації і про євангельську свободу, то думали, що для них настала година визволення.
Ці настрої використав "цвікауський пророк" Томас Мюнцер і став на чолі селянського руху.
Перша теза: Господь і Учитель наш Ісус Христос, промовивши “Покайтеся”, хотів, щоб ціле життя вірних на землі було безперервною покутою.
Шоста теза:Папа не хоче, ані не може звільняти від інших кар, як тільки від тих, які сам наклав або за своїм вподобанням, або на основі церковних законів.
Двадцять сьома теза: Ті розказують людські вигадки, котрі проголошують, що одразу душа відлітає з чистилища до раю, коли тільки гріш задзвенить у скарбниці.
Сорок третя теза: Треба навчати християн, що той, хто допомагає бідному або дає поміч людині в потребі, робить краще діло від того, хто купує індульгенції.
Шістдесят друга теза: Дійсно правдивим скарбом Церкви є святе Євангеліє Божої слави і благодаті.
Шукаючи спокою для душі, Мартін Лютер, 22-річний юнак, вступив до монастиря всупереч волі батьків. Це сталося в 1505 році. Під час новіціату колишній магістр і університетський професор мусив виконувати найпростіші і найтяжчі роботи. Він усе переносив і усе, що тільки йому наказували, виконував з як найбільшою сумлінністю, покорою та вдоволенням. Був взірцем правдивого монаха. Тому отже, цілком слушно опісля цього стверджував: “Якщо коли-небудь якийсь монах своїм життям осягнув спасіння, то я також без жодного сумніву повинен його осягнути”.
Мартін Лютер народився 10 листопада 1483 р. в містечку Айслебен. Батько його, незаможний гірняк називався Йоганн, а мати Маргарета походила з дому Ціґлерів. Другого дня після народження, в день св. Мартіна, його охрещено в церкві св. Петра й дано йому ім'я святого, якому був присвячений цей день.
Через короткий час після народження Мартіна Лютера родичі його переїхали до Мансфельду, щоби хоч якось поправити своє тяжке матеріальне становище. Але й тут спочатку жилося їм дуже легко.
