Кальвінізм - напрямок протестантизму – одержав свою назву від імені свого засновника, Жана Кальвіна (1509-1564). Жан Кальвін народився в сім'ї юриста. Він чудово знав латинську, давньогрецьку та давньоєврейську мови, читав Біблію в оригіналі. Навчаючись спочатку у Парижі, а потім у Орлеані, Жан одержав чудову освіту. Але у 1533 році, щоб уникнути церковних переслідувань, він переїхав у швейцарське місто Женеву, де через деякий час видав свою працю “Наставляння у християнській вірі”, яка зробила його ім’я відомим. Згодом, а саме у 1541 році, він став політичним лідером міста, під керівництвом якого Женева перетворилася на центр не лише швейцарської, а й європейської реформації. Жан Кальвін вважав, що кожна людина повинна сумлінно працювати, не відмовляючись від будь-якої можливості заробити гроші. Якщо ж вона цією можливістю не скористається, то це буде великим гріхом. Ці думки були дуже суттєвими для людей того часу, адже римська церква стверджувала зовсім протилежне - що головним гріхом людини є саме багатство (тим часом заробляючи величезні гроші на своїй пастві, тобто віруючих). Таким чином, Жан Кальвін розвивав ідеї першого “батька” протестантизму Мартіна Лютера, який стверджував, що головним боргом будь-якої людини є праця. Причому боргом не перед кимось, а перед самим богом. Адже ніхто інший, як саме бог зробив людей такими, які вони є, створивши когось ковалем, когось - солдатом, а когось – навіть і королем. Але Жан Кальвін йшов ще далі. Кожна людина, - казав він – повинна сумлінно працювати. Тоді й бог почне їй допомагати. Адже саме для цього він і створив нас. А у нагороду за цю працю, - продовжував далі Кальвін - чекає цю людину-праведника винагорода - багатство. А пізніше (щоправда, вже після смерті) ще одна – рай. Так і народилася так звана “протестанська логіка”, як назвав пізніше це явище німецький економіст та соціолог 19-20 століття Макс Вебер, що привела до розвитку капіталізму, який почав розвиватися у першу чергу саме у протестантських країнах – Англії та Нідерландах. (Цікава подробиця: вже згадуваний Макс Вебер підмітив, що майже всі найбагатіші люди планети – протестанти). Щодо ж цих ідей, то вони, як кажуть, “впали на благодатний грунт”, і у Жана Кальвіна з’явилося більше послідовників, аніж навіть у Мартіна Лютера. Жан Кальвін був жорстокою людиною, який відрізнявся величезною релігійною нетерпимістю. За будь-яку провину люди жорстоко каралися. Так, наприклад, за рішенням Кальвіна був страчений семирічний хлопчик, який вдарив свою матір. Кальвіністська церква, що була створена у Женеві, почала контролювала всі сфери життя. Були заборонені танці, святкування, пісні. Фактично це була диктатура (від латинського слова dictatura - необмежена влада) - тобто управління за допомогою насильства. Тому дуже скоро Кальвіна почали називати “женевським папою”, а саму Женеву – “протестантським Римом”. Жан Кальвін бажав зробити з Женеви “град Божий”, цитадель протестантизму. Тому він, зокрема, закликав строго стежити за чистотою і порядком у Женеві - вона повинна була стати ще й найчистішим містом у світі. …Люди, які побували у сьогоднішній Женеві, розповідають, що вулиці там миють шампунем. Цікаво, може, це вже ознака “Божого града”? Чи просто показник високого економічного рівня Швейцарії – країни, столицею якої є Женева?..
Першоджерела: http://mot.narod.ru/history/14.htm |