Юрса, фахівець із древніх семітських мов, зробив відкриття, розшукуючи
фінансові документи епохи Нововавілонського царства. На одній з табличок
він прочитав ім'я людини, що пожертвувала півтори міни (750 грамів) золота
вавілонському храму Есагіла (святилище бога Мардука). Дарувальника кликали
Набу-шарруссу-укин, його титул звучав як "головний євнух". На думку Міхаеля
Юрси, ця людина - ніхто інший, як Сарсехим (у російському Синодальному
перекладі; у сучасному англійському перекладі це ім'я читається як
Небо-Сарсеким), начальник вавілонських євнухів при царі Навуходоносорі,
якого згадує пророк Єремія в 39-ій главі своєї книги, розповідаючи про
штурм Єрусалима.

Табличка, на якій зафіксований дарунок Набу-шарруссу-укина чи Сарсехима,
датується 595 роком до нашої ери. Облога Єрусалима і його падіння відбулися
в 587 році до нашої ери.

Ірвинг Фінкель (Іrvіng Fіnkel), куратор відділу західноазіатських стародавностей
Британського музею, назвав відкриття Юрси "знахідкою світового класу" і
пояснив: "Якщо Небо-Сарсеким існував, то які ще другорядні
біблійні персонажі існували? Незначна деталь зі Старого завіту
виявилася точною і правдивою. По-моєму, весь текст Єремії тепер одержав
нове значення".